Create accountLogin

Recent searches

No recent searches

Search options

Only available when logged in.
mastodon.green is one of the many independent Mastodon servers you can use to participate in the fediverse.
Plant trees while you use Mastodon. A server originally for people in the EU, but now open for anyone in the world

Administered by:

Server stats:

1.2K
active users

mastodon.green: AboutProfiles directoryPrivacy policy

Mastodon: AboutGet the appKeyboard shortcutsView source codev4.3.7

#укртві

1 post1 participant0 posts today
Public
Esther Alder🇺🇦

Сьогодні раптово зрозуміла одну штуку. Після того як я пішла з Мети - Instagram і Threads, а Facebook і так був напівживий - я стала значно менше купляти. І це мене реально здивувало.

Ні, я ж знала, що корпоративні соцмережі працюють як машини для продажів. Іноді навіть ловила себе на думці: побачила щось у рекламі, «а чому б і ні?» , і от вже нова покупка. Але от що неочікувано виявилося, що велика частина споживання була не через рекламу, а через соціальне порівняння.

Побачила, умовно, на комусь сукню і подумала: «Мені теж треба». Це ж не реклама, не посилання, просто фото. І бажання здається своїм. Наче я сама цього захотіла. Але чи було воно справді моїм?

Навіть якщо не припускати, що алгоритм міг показувати мені ту саму сукню на різних людях бозна-скільки разів, що, цілком імовірно, сам факт постійного соціального порівняння формував потребу. Яка, як виявилось, взагалі не була моєю.
А от коли я вийшла з Мети, це бажання просто зникло. І стало якось легше, і дихати, і жити.

Федіверс економить не лише нерви. Він ще й гроші береже.

#УкрФеді#УкрТві#100ДописівУкраїнською
Public
Esther Alder 🇺🇦
UA🇺🇦: Кінець однієї легенди. Юрій Шевельов.

Моє справжнє знайомство з українською літературою почалося не зі шкільної програми, а з есеїв. З Лексикону націоналіста Рябчука, якщо точно. І якщо чесно, можливо, якби не есеї, я б так і залишилася варитися у своїй меншовартісності. А так, як подих свіжого вітру.

Потім були й романи, але есеї залишилися особливою любов’ю. Це ж майже інтим, інтелектуальна розмова з автором, якого не знаєш, але який говорить до тебе просто і важливо.

Шевельова я, звісно, читала то тут, то там. Але не було отого “сісти і зануритися”. Тому коли побачила, що Стасиневич уклав збірку, зразу ж замовила, а отримавши з нетерпінням дочекалася вечора і пірнула. Читається надто легко, навіть образливо легко. Хотілося б повільніше. Бо майже кожне речення хочеться підкреслити, а іноді й двічі. А ще під час читання прокинувся мій особистий біль: дуже прикро згадувати, що я жила в Харкові з пам’ятником Леніна, а не з пам’ятником Шевельову. Так і хочеться замислитися, а що було б якщо? Але того я ніколи не дізнаюся. Можу лише тільки мріяти.

Улюблений есей зі збірки - Пороги і Запоріжжя. Там дісталося всім русні, дисидентам, емігрантам. І було (і є) за що ;)

Ця книжка, як на мене, має бути в кожного українця. Тому тираж у 2000 екземплярів мене щиро дивує. Хоча уявляю, як сам Шевельов іронічно посміхається з моєї наївності своєю тонкою посмішкою справжнього українського bad boy’а (але про це у передостанньому есеї)

P.S. Окремо хочеться сказати про видання. Можливість відірвати шматок обкладинки щоб зробити закладку мене підкорила. По зрівнянню з американськими paperback розкривається книжка набагато зручніше. Тож тут теж хочеться окремо подякувати. В Америці можна купити у Sokolya Ukrainian Books, в Україні підозрюю вибір набагато більше :)

#україна #читання #книжка #книжки #УкрПіксель #100ДописівУкраїнською #література #есей #шевельов #УкрФеді #УкрТві #книгиукраїнською #українською
A close-up photo of the Ukrainian book Кінець однієї легенди by Yurii Shevelov, edited by Yevhenii Stasinevych. The book has a bright yellow cover and is partially tucked between other books on a wooden shelf, with sunlight casting a warm glow on the scene. Part of Shevelov’s face is visible in a stylized black-and-white portrait on the cover.
#українською
Public
Esther Alder🇺🇦

Нещодавно National Geographic опублікував статтю про те, як аргентинські вчені повернули до життя пісню, яку чинголо (рудуватий горобець) не співав уже понад 60 років.
Ці пташки зазвичай навчаються співати у дорослих самців, але через вирубку лісів, зменшення популяції та загалом дурість людства, носіїв однієї з місцевих мелодій просто не залишилося. Але вчені знайшли її нотний запис, зроблений у 1960-х, і вирішили не допустити культурного виродження пташиної спільноти (чомусь тут пригадався фільм Лукича Мої думки тихі 🤗) Вчені створили роботизованого вчителя, який транслював забуту пісню молодняку. І це спрацювало – тепер у парку Перейра Іраола в Буенос-Айресі знову чути мелодію, яку вже вважали втраченою.

Оригінал: nationalgeographic.com/animals

www.nationalgeographic.com · A robot taught these birds a long-lost birdsongBy María de los Ángeles Orfila
#УкрТві#УкрФеді#Українською
Public
Esther Alder 🇺🇦
“Photo 51”
First Roll of Film - Franconia Sculpture Park, MN : Skallagrim by Peter Lundberg | Pentax KX, 50mm, Fuji 400

У Міннесоті скульптурних парків – як комарів у червні, куди не глянь, натрапиш на якесь сучасне мистецтво. Але мистецтво тут настільки сучасне, що кожен похід у парк перетворюється на інтелектуальний квест - це інсталяція чи хтось просто забув частину паркану?

Йдеш стежкою, бачиш щось величезне, абстрактне, трохи іржаве і думаєш: “О, цікаво, що хотів сказати автор?”. А потім виявляється, що автор – це випадок, а ти пів години милувався випадковою конструкцією, яку привезли на ремонт.

Ось ця конструкція нагадала мені хромосому, хоча скоріш за все автор мав на увазі щось зовсім інше, враховуючи назву

#biology #humor #STEM #STEMHumor #joke #film #biochemistry #DNA #Chemistry #Sculpture #Art #Minnesota #mnastodon #ExploreMinnesota #Українською #УкрТві #УкрПіксель #Мистецтво #ДНК
A large, weathered sculpture resembling a DNA spiral with two elongated, twisted arms reaching upwards stands in an open field of dry grass. The structure has a rough, textured surface, possibly made of stone or concrete, and contrasts against a bright blue sky dotted with fluffy white clouds. A dense line of evergreen trees in the background forms a natural barrier, while a few small structures and metal frames are visible in the distance. The image has a nostalgic, film-like quality with grain and subtle color shifts.
Public
Esther Alder 🇺🇦
Now I have to name it :)
Чоловік наполягає що я маю його назвати. При чому імена Павук та Василь забракував. Треба допомога спільноти :)

#JumpingSpider #Pets #Pet #Animals #Nature #Animal #Macro #Spider #Spiders #Photo #Photography #УкрПіксель #Фотографія #Павук #Тварини #Макро #УкрТві #Улюбленці
A close-up photograph of a jumping spider clinging to the mesh top of its terrarium. The spider has a black body with iridescent blue and green markings on its chelicerae. Its multiple eyes reflect light, and fine hairs cover its legs and body. The background is blurred, showing moss and branches inside the terrarium
#улюбленці
Public
Esther Alder 🇺🇦
Terrarium for Jumping Spider

Закінчила будувати тераріум для павука-стрибуна. Дівчина мого сина подарувала йому такого, і він мені так сподобався, що я вирішила завести собі теж. Правда, минулого разу в магазині мені відмовилися його продавати – було надто холодно. Ну що ж, спробую ще раз сьогодні. Хоча поки що не вирішила, який саме різновид вибрати

#Тераріум #Павук #питомці #Українською #УкрПіксель #УкрТві #Pet #Pets #Photo #Terrarium #JumpingSpider #Spider #Habitat #Hobby #Nature #Plants
A completed terrarium sits on a wooden surface, designed for a jumping spider. The glass enclosure has a black frame and is filled with moss, branches, and other natural elements, creating a lush, miniature environment. A light is positioned on top, illuminating the terrarium. The background features a green wall and a wooden panel.
A workspace with materials for building a terrarium. On a wooden desk, there is a clear glass container with live terrarium moss soaking in water, a partially assembled black-framed glass terrarium, and a box labeled “The BioDude Live
#plants
Public
Esther Alder 🇺🇦
Вчора замовила плівкову камеру, а сьогодні в кімнаті вже чекала плівка – чоловік вирішив зробити сюрприз! 😍 Дуже приємно, особливо враховуючи, що плівку я ще не встигла купити. Єдине, що я планувала почати з чорно-білої, бо кольорову ніколи в житті не проявляла.

Тож вечір провела в компанії YouTube, намагаючись зрозуміти, з якого боку до цього підступитися і що мені буде потрібно. Виявилося, що все не так страшно, як я собі уявляла - головне тримати правильну температуру. Ну що ж, нарешті мій колись імпульсивно придбаний sous vide отримає своє друге життя у світі плівкової фотографії 🤭

#УкрПіксель #УкрТві #українською #ПлівковаФотографія #photography #photo #film #hobby
A box of Kodak UltraMax 400 color negative film sits on top of a book titled Principles of Instrumental Analysis, Fifth Edition. In the background, several gray film canisters are stacked together, slightly out of focus. A potted plant and a darkened room are also visible in the background. The lighting is dim and moody, giving the scene a vintage, cinematic feel.
#hobby
Public
Esther Alder🇺🇦

Здається, українські терени відігравали важливу роль у Європі набагато довше, ніж мені здавалося. Нещодавно New Scientist (newscientist.com/article/24669 ) опублікував статтю, яка стверджує, що пращури всіх сучасних європейців сформувалися саме в регіоні на північ від Чорного моря - тобто на території сучасної України.

Генетичні дослідження показують, що в Європі було три великі хвилі заселення. Спочатку прийшли мисливці-збирачі, десь 45 тисяч років тому. Потім, близько 9 тисяч років тому, підтягнулися фермери з Близького Сходу. Але найцікавіше сталося значно пізніше, коли приблизно 5300 років тому з’явилися мешканці степів Центральної Євразії - люди ямної культури. Вони швидко поширилися Європою, і саме вони відіграли ключову роль у формуванні сучасного населення континенту.

Дослідники намагалися з’ясувати, звідки ці ямники взялися. Генетичні дані показують, що все почалося, коли групи людей з Кавказу переселилися на територію сучасної України та змішалися з місцевими мисливцями-збирачами. Так утворилася культура Середнього Стогу. Приблизно через тисячу років із неї виокремилася ямна культура.

Є припущення, що ключова зміна відбулася в Михайлівці на Дніпрі. Там знайшли останки людини, яка жила ще до того, як почалася ямна експансія, але вже мала характерну для них генетику.

Що ж зробило ямників такими успішними? Їхній спосіб життя. Вони першими почали використовувати коней та колісниці, що дозволяло швидко долати великі відстані. Це дало їм змогу стрімко поширитися Європою, а заодно і змінити її населення. Дехто вважає їх агресивними завойовниками, адже в деяких регіонах їхні гени майже повністю витіснили місцеві. Але є й інша версія: на момент їхнього приходу населення Європи вже суттєво скоротилося, і вони заповнили порожнечу.

Ще один цікавий момент - ямники, схоже, зіграли ключову роль у поширенні індоєвропейських мов. Сьогодні до цієї мовної сім’ї належать українська, англійська, пенджабська та ще безліч інших мов. Дослідження також пояснює, як праіндоєвропейська мова могла потрапити в Анатолію, хоча тамтешнє населення не мало очевидних генетичних слідів ямників. Виявилося, що близько 10% їхнього генетичного коду походить від тих самих кавказьких народів, які стали частиною ямної культури.

Щоразу, коли читаю такі дослідження, переконуюсь, що територія сучасної України - це не просто географічний перехрест, а історичний котел, у якому варилося майбутнє Європи. І з сумом згадую всі ті меншовартісні наративи що чула від своїх вчителів історії

Оригінал статті: newscientist.com/article/24669

@rada @ua #УкрТві #УкрФеді #Історія #Цікаве

Screenshot of New Scientist article
Public
Esther Alder 🇺🇦
Florida memories
🇺🇦UA: Раніше я до нестями боялася всіх цих зубастих рептилій. Взагалі-то, про те, що крокодил і алігатор не одне й те саме, я дізналася доволі пізно, тож довго використовувала ці слова як синоніми. Але значення це не мало, бо зустрітися з будь-ким із них я категорично не планувала.

Перед поїздкою до Флориди я, як свідома людина, вирішила підготуватися і почала шерстити сайти парків штату в пошуках якихось порад із виживання. І тут мене чекало розчарування. Замість інформації про те, що робити, якщо алігатор раптом зацікавиться мною як кулінарним експериментом, мене активно інформували про справжню загрозу Флориди. А саме Florida men - загадкове місцеве явище, через яке мене застерігали не викладати свою геолокацію в соцмережі і не спілкуватися з незнайомцями в лісі. Дякую, дуже корисно. Тобто, якщо мене зжере алігатор – це не страшно, головне, щоб нового цікавого заголовка в флоридський пресі не зʼявилося. Хоча враховуючи де оселився наш так званий президент, може вони й мали рацію…

Зрозуміло, що першу ніч я шарахалася від кожного звуку. Особливо, коли біля душу в кущах на мене витращилися червоні очі. В ту мить я пережила всі стадії прийняття смерті, але потім виявилося, що це заєць. Що він там робив і чому його очі світилися, я вирішила не з’ясовувати.

А потім ми потрапили в національний парк Еверглейдс – єдине місце, де алігатори й крокодили живуть поруч. Це стало моєю терапією страху. Бо коли ці штуки просто валяються вздовж дороги, як ліниві коти на сонці, то через якийсь момент ти перестаєш їх помічати. Спершу реагуєш: «О Боже, алігатор!», потім: «О, ще один алігатор», а десь через годину: «Так, так, ще один, ясно, ходімо далі».

P.S. жодного Florida man не було зустріто. Можливо це міфічна істота, щось на кшталт нашого Bigfoot 🤷🏼‍♀️

#aligator #gator #florida #nature #everglades #animals #animal #AnimalPhotography #NationalParks
#українською #УкрФеді #УкрТві #тварини #Подорожі #Алігатор #Фотографія #Піксельфед #НаціональніПарки
A large American alligator partially submerged in water, surrounded by cypress trees with distinctive buttressed trunks. The alligator’s head and part of its back are visible, with its rough, dark scales glistening in the sunlight. Its eyes and snout are above the water, and its mouth is slightly open, revealing sharp teeth. The water reflects the surrounding trees, creating a natural, swampy atmosphere. Shadows from the trees add depth to the image, emphasizing the wild, untamed setting
#національніпарки
Public
Pastaholic

Пані та панове, мій друг, який до повномасштабки був С++ девом, тепер – начальник штабу підрозділу, що займається фортифікаціями вздовж лінії фронту, себто прикриває безпосередньо тих, хто на самому нулі (І НАС, БЛЯХА).

Поки підрозділ виконує надважливі інженерні задачі, по них хєрачать FPV рсн (останній приліт забрав і скалічив життя).

Нормальний командир не хоче хоронити своїх людей, тому відкрив ASAP збір на РЕР.
Бумласочка, шер і донат❤️

send.monobank.ua/jar/8WEVggpSm

#укрфеді#укртві#збір
Public *
partizan

Мій друг, з яким ми разом вчилися, збирає на Ecoflow для хлопців на східному напрямку.

instagram.com/reel/C9t7QCVteoK

send.monobank.ua/jar/5QFTx88uX

Картка: 5375 4112 2025 3434
PayPal: menefrego5@gmail.com

#збір #УкрТві #УкрФеді @ua@ua-fediland.de @rada

InstagramОлексій Петренко on Instagram: "Друзі, прошу вас долучитись до збору на Ecoflow. Необхідно придбати власне зарядну станцію та додаткову батарею. Загальна сума приблизно 62 тис грн. Банка в шапці профілю. Будь ласка - лайк, коментар, репост 😉 #ukraine #slavaukraini #russiaisaterroriststate"50 likes, 10 comments - menefrego5 on July 22, 2024: "Друзі, прошу вас долучитись до збору на Ecoflow. Необхідно придбати власне зарядну станцію та додаткову батарею. Загальна сума приблизно 62 тис грн. Банка в шапці профілю. Будь ласка - лайк, коментар, репост 😉 #ukraine #slavaukraini #russiaisaterroriststate".
ExploreLive feeds
About